1.Керівництво
|
ДП “Білокуракинське лісомисливське господарство” було організоване в 1998 році і розташоване в Сватівському адміністративному районі :
Нині ДП “Білокуракинське ЛМГ” займає північну частину Луганської області і граничить із Старобільським, Сватівським лісомисливськими господарствами, а на півночі – з Ровеньковським лісомисливським господарством Білгородської області Російської Федерації.
По лісорослинному районуванню територія ДП “Білокуракинське ЛМГ” відноситься до зони байрачного степу східної \ частини Україны.
У лісорослинному відношенні – це центральний байрачно-степний район кріозинно-степної зони.
Клімат району помірно континентальний: літо жарке і сухе, зима – холодна та мало-сніжна з частою відлигою.
Кліматичні чинники негативно впливають на зростання і розвиток деревної рослинності :
пізні весняні і ранні осінні заморозки;
недостатня зволоженість повітря;
значні коливання температур впливають на погіршення зростання, розвитку та приживалості лісових культур та насаджень; весняні східні і південно- східні вітри-суховії і обумовлені цими часті тривалі посухи.
Переважаючими типами грунтів є:
чорно-сірі та оподзоленные чорноземи. В цілому ж клімат району розташування ДП “Білокуракинське ЛМГ” сприятливий для успішного зростання наступних деревних і чагарникових порід : сосни звичайної, дуба черешкового, ясена звичайного, клена гостролистого, клена польового, ільмів, вишні повстяної.
Загальна площа земель держлісфонда складає 20797 га, покрита лісом 9366 га. При цьому тільки в 2000 – 2008годах до складу держлісфонду було прийнято 13424 га лісів і земель.
Нині ЛМГ складається з 4-х лісництв:
| № з/п | Найменування лісництв | Найменування адмін. району | Площа, га | Кількість | ||
| Загальна | Покр. лісом | Обходів | Клопоту, ділянок | |||
| 1 | Білокуракинське | Білокуракинський район | 6754 | 4095 | 12 | 3 |
| 2 | Лозно-Олександ- рівське | Білокуракинський район | 3179 | 1414 | 5 | 1 |
| 3 | Троїцьке | Троїцький район | 7232 | 4095 | 14 | 3 |
| 4 | Олексіївське | Білокуракинський район | 3632 | 2102 | 6 | 1 |
Ліси ДП “Білокуракинське ЛМГ” відносяться до лісів I групи і виконують переважно захисні функції.
3.Напрямки діяльності
Лісорозведення і лісовідновлення
Кожне посаджене, дбайливо вирощене та збережене лісівниками дерево – це, без перебільшення, цінний вклад у зелену скарбницю Білокуракинщіни, дарунок майбутнім поколінням, справжня ціна якого визначиться через десятки років. І вимірюватиметься вона не лише у грошовому еквіваленті, тому що ліс – це і частина нашого життя, фактор, який відчутно впливає на екологічний стан навколишнього середовища і на наше здоров’я.
Збереження, раціональне використання і примноження багатств лісової скарбниці – так можна визначити головні завдання, які стоять і перед лісовим господарством України в цілому, і перед колективом лісової галузі Білокуракинщіни – зокрема. Першочерговим за своєю значимістю й актуальністю залишається питання лісовідновлення, створення лісових насаджень в обсягах, що перевищують зруби, покращення їх якісного складу і продуктивності. Обсяги посадок лісу повинні з року в рік зростати – лише за цієї умови на Білокуракинщині можна буде поступово досягнути оптимального рівня лісистості, який для лісостепової зони, згідно наукових обгрунтувань, повинен становити 18-20%. Розширенню території лісових насаджень і, відповідно, збільшенню відсотка лісистості в Білокуракинському районі сприятиме також широке використання під заліснення малопродуктивних земель, виведених із сільськогосподарського користування – щороку, орієнтовно, площею понад 1 тис. га.
За 10 попередніх років лісівниками Білокуракинщіни створено 1,6 тис. га лісових культур (в тому числі у 2011 році – 1018 га), вирощено 92 млн. 120 тис. сіянців різних порід (в тому числі у 2011 році – 3,6 млн.).
Для реалізації завдань з лісорозведення в області створена потужна виробнича база: на підприємстві лісогосподарської галузі Білокуракинщіни функціонують 2 розсадника, де щорічно вирощується 3,0-4,0 млн. шт. посадкового матеріалу головних і супутніх лісоутворюючих порід (дуба, сосни, клена), а також декоративних рослин (туї, ялівця).
Велика увага в лісовому господарстві Білокуракинщіни приділяється заготівлі високоякісного насіння, яке є запорукою створення високопродуктивних насаджень. Для цього використовується насіння лише елітних дерев.
Сіянці цінних порід мають всі кращі видові властивості – високий ступінь схожості та приживлюваності. Вирощений якісний матеріал використовується не лише для створення лісових культур у Білокуракинському районі, а й реалізується в інші області України.
Застосовується практика підготовки ґрунту під лісові культури поглибленим рихленням з одночасним внесенням у ґрунт мінеральних добрив. З метою покращення приживлюваності та збереженості лісових культур, в лісорозведення і лісовідновлення впроваджується використання сучасних технологій та препаратів. Для заміни низькопродуктивних насаджень в області створюються лісові посадки цінних порід -дуба, ясена, сосни тощо.
Щоб зменшити вплив ерозійних процесів на грунти, лісовим господарством ведеться постійна робота по створенню захисних лісових насаджень. Лісівники володіють унікальними напрацюваннями в лісомеліорації, аналогів яким в Україні не існує.
Щорічна потреба у створенні захисних насаджень в Білокуракинському районі становить 1,5 тис. га.
Лісівництво
Лісознавство – це вчення про природу лісу, його біологію, морфологію, типологію, географію та екологію. Біологічні та економічні знання про зародження лісу та природні закони його розвитку дозволяють створювати високопродуктивні і стійкі насадження.
Основи практичного лісівництва є базою лісового господарства і вирішують цілий комплекс як біологічних так і економічних питань: безперервне, невиснажливе і раціональне користування лісом із метою задоволення потреб у деревині та інших продуктах лісу і зниження собівартості лісової продукції в результаті механізації та автоматизації виробничих процесів; збереження корисних функцій і властивостей лісу при раціональному користуванні; підвищення продуктивності лісу; збільшення виходу товарної продукції з одиниці площі; скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини.
Практичне лісівництво вивчає і рекомендує системи рубок, їх технологію та економічне обгрунтування, методи і способи природного поновлення лісів, сприяє розв’язанню протиріч між лісоексплуатацією і лісівництвом, між механізацією процесів заготівлі і відновленням лісу. Головне завдання лісівництва зводиться до ефективного використання лісу як природного відновлювального ресурсу, забезпечення виконання ним функції вирощування лісу відповідно цільового призначення.
Лісівництво розробляє й застосовує різні види рубок головного користування (суцільні, поступові та вибіркові), які забезпечують захисні, екологічні та інші функції лісу, а також потреби ринку в деревині.
Важливе завдання лісівництва – вирощування високопродуктивних лісових насаджень шляхом проведення рубок догляду за лісом та інших рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства.
Щорічно рубки догляду за лісом проводяться на площі 72 га, в тому числі рубки догляду в молодняках на площі 12 га.
Проріджування проводяться на площі 20 га, а прохідні рубки – на площі 27 га.
Інші рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, проводяться на площі 404 га. В результаті проведення господарських заходів досягнуто збільшення приросту на 1 га лісових земель від 2,8 куб.
Щорічно від всіх видів рубок в лісах Білокуракинського лісомисливського господарства Луганського обласного управління лісового господарства заготовляється площа 5 тис. куб. м. ліквідної деревини. Рубками головного користування заготовляється 500 куб. м, від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства заготовляється 4500 куб. м.
Охорона і захист лісу
Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Переважна більшість шкідників лісу відноситься до класу комах, у меншій мірі шкодять деякі види кліщів і хребетних тварин. Залежно від характеру живлення шкідники лісу підрозділяються на хвоє- і листогризучих (первинних), пошкоджуючи здорові деревні рослини; стовбурових (вторинних), що пошкоджують вже ослаблені дерева; кореневих, або ґрунтових; шкідників плодів і насіння.
Хвоє і листогризучі шкідники особливо різноманітні і численні; включають представників різних видів лісових комах, що живляться листям (хвоєю). У личинковій і дорослій стадіях (імаго) вони ведуть відкритий спосіб життя (тільки деякі у фазі личинки живуть усередині листя), тому на них безпосередньо впливають різноманітні кліматичні фактори. Для одних з хвоє- і листогризучих комах (пильщиків, шовкопрядів, ткачів) характерні великі коливання чисельності; для інших (листоїдів, слоників і ін.) – помірніші; вони утворюють вогнища переважно в молодих насадженнях, парках і полезахисних смугах. За сприятливих умов шкідники лісу періодично дають спалахи масового розмноження. Кожен спалах займає звичайно 7 поколінь і складається з 4 фаз: початкової (чисельність шкідника дещо збільшується), наростання чисельності (формуються вогнища шкідників лісу), власне спалаху (шкідники лісу з’являються в масі і сильно об’їдають крони дерев), кризи (спалах затухає). Під час спалаху масового розмноження хвоє- та листогризучі комахи порівняно в короткі терміни здатні розповсюджуватися на тисячі гектарів і наносити лісам сильні пошкодження, викликаючи втрату приросту, сильне ослаблення і подальше усихання дерев або цілих насаджень. Проти хвоє і листогризучих шкідників, окрім санітарно-профілактичних, застосовують хімічні заходи боротьби. Насадження обробляють інсектицидами, як правило, під час наростання чисельності, коли личинки знаходяться в молодшому віці, менш стійкі до них і коли завдається незначного збитку корисній фауні. З біологічних заходів боротьби застосовують розселення корисних птахів, (розвішування синичників), при створенні нових насаджень вводять до складу чагарникові плодові деревні породи для кращого приваблюванням їх в ліси, охорону і розселення лісових мурашок. Розробляються способи використовування паразитичних грибів, бактерій, вірусів і інших збудників хвороб.
Стовбурові шкідники лісу дуже численні, відносяться до ряду жуків (це в основному короїди, вусачі, златки, довгоносики), перетинчастокрилих (рогохвости) та метеликів ( склівки, та ін.). Як правило, вони ведуть прихований спосіб життя, відкрито живуть лише дорослі комахи (у короїдів вони велику частину життя проводять усередині тканин камбію). Прогризаючи ходи в лубі, камбії і деревині, часто викликають усихання дерев; багато хто проробляє в стовбурах глибокі ходи, знецінюючи деревину. Масові розмноження залежать від життєздатності дерев, насаджень і їх санітарного стану. Стовбурові шкідники заселяють звичайно ослаблені дерева. У насадженнях з погіршеним санітарним станом або розташованих поряд з вогнищами масового розмноження вторинних шкідників нерідко навіть цілком здорові дерева заселяються ними. Заходи боротьби переважно профілактичні: лісогосподарські заходи, що підвищують біологічну стійкість насаджень (створення змішаних культур з підліском, підбір порід відповідно до місцевих кліматичних і ґрунтових умов, стійких до хвороб і шкідників, правильний вибір системи рубок, дотримання санітарних правил і т.д.), своєчасне очищення місць рубок від порубкових залишків та ін. Ефективне викладення ловчих дерев в насадженнях, для чого використовують ті, що повалило вітром, бурею, снігом, хворі і сильно ослаблені дерева, на які приваблюють шкідників, літаючих весною (за місяць до початку льоту) і влітку (безпосередньо перед початком льоту або при появі перших жуків).
До кореневих шкідників лісу відносяться личинки хрущів і інших пластинчатовусих жуків, лускунів, дротянок, а також деяких інших видів, що мешкають і відкладають яйця в ґрунті, де відбувається увесь їх розвиток. Проти цих шкідників, що складають значну загрозу для лісорозсадників, лісових культур і полезахисних насаджень, завчасні винищувальні засоби боротьби. До попереджувальних відносяться лісогосподарські, лісокультурні, агротехнічні до винищувальних – хімічні (змішування насіння перед посівом з інсектицидами, внесення інсектицидів в ґрунт та обробіток ними сіянців, саджанців і живців, авіаобпилювання насаджень проти комах імаго – хрущів і ін.) і деякі фізико-механічні заходи боротьби. Відносно окремих випадків розробляють системи заходів на основі даних спеціальних лісопатологічних обстежень.
Шкідники плодів і насіння, до яких відноситься велике число видів комах з різних родин та різновидів, пошкоджують генеративні органи деревних порід і нерідко наносять значну шкоду лісовому господарству. Боротьба з цими шкідниками ускладнена, оскільки більшу частину свого життя перебувають у середині насіння і плодів так, як ведуть прихований спосіб життя .
ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ
Щорічно лісові пожежі завдають непоправного збитку природі і народному господарству. Більше 95 відсотків лісових пожеж в області виникає з вини людини. Найбільша кількість пожеж, як правило, припадає на весняний період. У вихідні і святкові дні ліс відвідує велика кількість людей, що призводить до різкого зростання джерел вогню.
Для вчасного виявлення пожеж, в підприємстві ДП «Білокуракинське ЛМГ» для спостереження за лісами, групами проводиться цілодобове чергування. Для швидкої передачі інформації працює 6 радіостанцій. Для боротьби з пожежами утримується пожежний автомобіль; 11 пожежні трактори з пожежними плугами; пожежний інвентар. Для попередження лісових пожеж прокладено 200 км мінералізованих смуг і проведено 400 км доглядів за вже прокладеними смугами. Встановлено 40 шлагбаумів, 35 аншлагів, знаків, 5 біг-бордів.